- назублювати
- —————————————————————————————назу́блюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
назублювати — юю, юєш, недок., назуби/ти, зублю/, зу/биш; мн. назу/блять; док., перех. Робити зубці, зазублини на чому небудь; покривати насічкою, зарубками щось … Український тлумачний словник
назубити — див. назублювати … Український тлумачний словник
назублюватися — I юється, недок. пас. до назублювати. II юється, недок., назуби/тися, зу/биться; мн. назу/бляться; док., діал. Пароститися, проростати … Український тлумачний словник